Моя мама до 20 років була моєю найкращою подругою. Мені було близько двох, коли батько пішов, і мама примудрилася сама виховати мене навіть без допомоги бабусь та інших родичів.

А ось моїй подрузі пощастило з матір’ю набагато менше. Юлі виповнилося 12, коли її мати вирішила з’їздити до Італії та трохи підзаробити.

Тоді це було дуже поширеною практикою. Ось тільки зазвичай жінки їздили ненадовго, а якщо ухвалювалося рішення про тривале проживання за кордоном, то переїжджали всією родиною. А мама Юлі зробила все навпаки – вона поїхала назовсім і сама.

Сталося це так: спочатку тітка Галина поїхала на кілька місяців, які поступово перетворилися на два роки. Після того, як Юлі виповнилося 14, вона повернулася. Однак лише за тим, щоб офіційно розлучитися з чоловіком. Із собою Галина Олександрівна привезла немолодого італійця, свого нового чоловіка.

Юлі важко далося розлучення батьків. Хоча б тому, що батько був дуже прив’язаний до своєї дружини і вражений раптовою зміною сімейного життя.

Галина швидко оформила всі документи з розлучення і поїхала до Італії вже назовсім. Особливої ​​любові до дочки під час її перебування на батьківщині не відчувалося. До речі, жодної фінансової підтримки мама теж не надала.

Юля мала стійке відчуття, що її просто покинули. Для 15-річного підлітка це було сильне випробування. Не менш сильним іспитом стало те, що батько почав хворіти. Підсумок був дуже сумним – тато «згорів» уже за п’ять років.

Юля й досі ще вважає, що головною причиною була зовсім не недуга. А ось те, що кохана жінка пішла і навіть не озирнулася, вплинуло на тата дуже сильно.

І хоча батько пішов рано, він примудрився подбати про дочку, залишивши їй невелику спадщину та квартиру.

Відтоді минуло кілька років, і моя подруга вирішила вийти заміж. Її наречений Богдан – військовий, захисник України. Недавно він зробив дівчині пропозицію і повідомив. коли зможе приїхати у відпустку.

Юля  літала як на крилах, сумно їй було лише тому, що батько вже не побачить дочку у весільній сукні.

А ось коли Юля повідомила по телефону про майбутню подію мамі і запросила на скромне весілля, яке відбудеться наприкінці жовтня, Галина Олександрівна відповіда дочці, що наразу в Україну не поїде – дуже вже там небезпечно…

А я знаю, що попри все моя подруга дуже хотіла б бачити свою маму-зозулю  на своєму весіллі.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.