Гроші української заробітчанки ніколи не бувають легкими, і це моя подруга Ольга дуже добре знає тепер, як ніхто інший на сьогоднішній день.

Всі зароблені в Італії гроші Ольга постійно відправляла в Україну своїм дітям.

Та коли стало важко працювати моїй подрузі на чужині, вона вирішила повернутися додому.

Та, щиро кажучи, Ольга була вкрай здивована реакцією своїх дітей:

– Мамо, а куди ж ви зараз приїдете, ми ще й навіть половину ремонту не зробили, – сказав відразу молодший син Данило.

Не зрадів такій новині від матері і старший син Андрій з невісткою:

– Мамо, а ви про нас подумали в такий непростий час? А як же наш кредит на квартиру, який нам так довго потрібно платити? Як ми тепер будемо його сплачувати? Це ж 5 років залишилося нам щомісяця велику суму носити в банк.

А ось сама Ольга вже десять років в Італії працює.

Коли лишень їхала туди працювати на чужину, думала, як всі жінки – на рік-два трохи заробити, дітям допомогти, собі копійку відкласти, а потім й повернутися швидко додому.

А склалося так, як зовсім і не сподівалася вона, що на 10 років там залишилася, адже постійно якісь негаразди та турботи виникали і потрібні були гроші, як не одному синові, то другому.

Дуже вже скучила моя подруга за рідним домом, у неї три роки назад внучка народилася, яка бабусю тільки в телефоні бачила, на тому й все.

Як же Ользі хочеться її обняти.

Поїхала на заробітки, бо розуміла, що потрібні гроші рідним людям.

Ольга рано залишилася без чоловіка, його не стало, залишилася з двома синами в старій батьківській хатині.

Старший, Андрій, одружився і відразу пішов жити до своєї дружини, але яке то життя, коли на одному подвір’ї в невеликому будиночку живе три покоління – Данило з дружиною, свати і бабуся з дідусем.

Молодший син привів невістку додому.

Данило завжди був хитрішим, саме він і спланував мамі поїздку в Італію.

Данило якось знайшов знайому жінку з села, яка вже там працювала, і попросив допомогти виїхати і його мамі туди, щоб заробила трохи грошей для сім’ї.

Всі зароблені гроші Ольга завжди відправляла в Україну своїм дітям.

Молодший, Данило, вкладав свою частку в будинок і подвір’я, а старший, Андрій, взяв двокімнатну квартиру в кредит.

Ольга може ще б і залишилася працювати трохи, але обставини наклалися одна на одну: не стало літньої італійки, яку два останні роки доглядала сама Ольга, то ж зараз вона залишилася без роботи.

До того ж у неї мав бути ювілей – 60 років.

А там в далекій Італії у Ольги було кілька подруг, з якими вона могла б відсвяткувати, але їй хотілося розділити цю радість зі своїми дітьми, рідними людьми, внуками і з іншими своїми близькими родичами. яких вона так давно вже не бачила і за якими скучила дуже.

Ольга спочатку зателефонувала додому молодшому синові:

– Данилку, чекайте, скоро буду. Хочу зробити собі день народження, відсвяткуємо разом. Можливо, що залишуся вдома назавжди.

На що жінка відразу отримала відповідь, якої зовсім не сподівалася:

– Мамо, а куди ж ви приїдете, ми ще й половину ремонту не доробили, ми без вас не справимося зовсім.

Не зрадів новині і Андрій з невісткою, їм кредит платити потрібно.

Сумно відразу стало на душі у Ольги.

Рідні діти не зраділи тому, що мати хоче повернутися додому.

Свій день народження і цього разу Ольга святкувала в Італії.

Сини з невістками телефонували їй, радісно вітали, зачитуючи такі гарні вірші, щиро дякували за все і бажали доброго здоров’я та довгих і щасливих років життя.

Усі діти розповідали як вони люблять та цінують свою матір.

Але тепер Ольга вже добре розуміла, за що саме її люблять та цінують рідні діти.

А що робити: залишатися чи повертатися додому жінка й досі не знає.

Ольга має всього 5 тисяч євро, за ці роки це єдине, що відклала для себе.

Подруга мене запитала вчора що їй краще робити.

Повертатися додому з цими грошима і влаштовувати своє життя в Україні, адже скучила дуже і здоров’я вже не те?

Чи залишитися в Італії і допомагати своїм дітям у такі важкі часи, адже якщо вона повернеться, то діти їй цього не пробачать і вона залишиться сама?

Фото ілюстративне.