Мені 60 років, у мене є два сини, вони вже дорослі, і давно живуть окремо.

Живу я у великому селі, в своєму будинку, де завжди багато роботи, тому без допомоги дітей мені важко обійтися.

Мої сини живуть в місті. Вони обидва вже давно одружені.

Мій старший син Андрій приїжджає до мене зі своєю сім’єю не часто. А ось молодший син Дмитро зі своєю дружиною і двома дітьми – часті гості в моєму домі.

Дмитро, коли приїжджає, він мені завжди допомагає, але його дружина – Леся, нічого робити не хоче.

Чоловіка мого не стало ще 6 років тому, а мені одній з усім справлятися дуже важко.

Дочок у мене немає, то ж я розраховувала на допомогу невістки, але скільки я не просила Лесю мені щось допомогти зробити, вона завжди відмовляє.

У мене є біля хати невеличкий город, 15 сотих. Я там саджу і картоплю, і моркву, і буряк, і цибулю, і все інше, що треба.

Звичайно, що сама я з городом не впораюся, а невістка і сама не хоче йти на город, і чоловіка свого не пускає.

Леся мені каже – навіщо ви стільки садите всього? Посадили, ось і доглядайте тепер! Я не збираюся на цьому городі орати.

Те, що я для них стараюся, щоб у них свіжі фрукти і овочі були, вона до уваги не бере, каже, що вони в магазині все собі можуть купити.

Звичайно, мені прикро, що діти мене не розуміють, хіба ж в магазині можна купити таке, як на своєму городі сама виростиш?

В цьому році вони взагалі мене здивували, бо син приїхав садити город один. А коли я його запитала, де невістка, він відповів, що Леся не буде приїжджати до тих пір, поки я не перепишу на них пів свого будинку.

Невістці не подобається, що коли вона приїжджає в село, треба працювати, а їй хочеться хоч на вихідних відпочити після важкого робочого тижня.

Син з невісткою вирішили, що якщо я зараз подарую їм половину свого будинку, то вони будуть тут себе почувати більш комфортніше, бо вже будуть на своїй території.

Я розгубилася, і не знаю, що робити.

Свій будинок в майбутньому я планувала переписати на двох своїх синів, вважала, що так правильно.

Але планувала я це зробити значно пізніше, адже обидва сини на даний час житлом забезпечені.

Якщо я зараз подарую Дмитру його половину, то Андрій образиться.

А якщо я зараз подарую і Дмитру, і Андрію по пів будинку, то сама залишуся ні з чим.

То що мені робити? Як правильно поступити?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.