Я вийшла заміж доволі молодою, і відразу пішла жити до чоловіка, бо сама була родом з далекого села, та ще й з багатодітної родини.

Жили ми з батьками чоловіка, і його мама мені постійно повторювала, як мені з ними пощастило. Не без того, що докоряла мені в тому, що я прийшла до них з пустими руками і на все готове.

Але я мовчала, бо в чужому домі, чесно кажучи, прав у мене було небагато, там усім заправляла свекруха. А мій чоловік постійно і у всьому слухав свою маму.

Так я у них прожила 20 років, виростила двох синів.

Крім того, що я ходила на роботу, на мені ще була господарка і город.

Одним словом, крім чорної роботи, нічого доброго в шлюбі я не бачила.

Одного разу до моєї свекрухи в гості прийшла її подружка. Вона якраз приїхала у відпустку з Італії, і стала хвалитися, як добре їй повелося за кордоном, що вона вже навіть квартиру змогла купити за 7 років.

Свекруха почала говорити, що вона теж не проти б поїхати, але здоров’я не те.

І тоді їй в голову прийшла геніальна ідея – на заробітки відправити мене. Мовляв, вона за моїми хлопцями пригляне, а я тим часом зароблю гроші нам на новий будинок.

Свекруха позичила мені гроші на дорогу, а її подружка зустріла мене в Римі і допомогла з роботою.

Всі 10 років я чемно відправляла всі зароблені євро додому. За ці гроші, як і планувалося, ми збудували будинок.

І яким же було моє здивування, коли я зрозуміла, що він оформлений на свекруху.

Вона, щоправда, мене заспокоювала, що нічого поганого в цьому немає, адже це просто формальність – земельна ділянка, на якій ми будували, була оформлена на неї, отже і будинок формально теж її.

Свекруха обіцяла, що в майбутньому все перепише на моїх дітей.

Швидше за все, так і станеться, бо мій чоловік у неї єдиний син, але мені все одно прикро, бо цей будинок зведений виключно за мої гроші, а я тут виявилася ні при чому.

Але це ще не все. Тут, в Італії, я зустріла хорошого чоловіка, і з ним я зрозуміла, що таке бути справжньою жінкою.

Він італієць, старший за мене на 20 років, але виглядає дуже добре. Андреа вдівець, має одного дорослого сина, але той живе окремо.

Андреа пропонує мені переїхати в його будинок і жити разом.

Але для цього мені потрібно наважитися все розповісти своїм домашнім і розлучитися з чоловіком, бо Андреа хоче офіційно зі мною розписатися, чим показує серйозність своїх намірів.

Я готова все залишити чоловікові і дітям, але підозрюю, що мій чоловік не погодиться на розлучення за жодних умов.

А що скаже на це свекруха, мені залишається лише гадати.

Як мені правильно вчинити в цій ситуації?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.