На одній сходовій клітинці жіли дві сім’ї. Були, як то кажуть, в добросусідських відносинах, хоча друзі Андрія не раз м’яко натякали, що сусід поза очі надсміхається над ним, через те, що він не такий заможний. Врешті. Андрієві пощастило знайти добру роботу за кордоном. Через півроку приїхав додому.

Сусіди, ну сама щирість, запросили в гості. Власне, це було так – сусід Микола з посмішкою від вуха до вуха, заспросив Андрія розповісти про те, як йому булона заробітках.

“Та, нелегко,” – зізнався Андрій, але є за що працювати.

“Бідако”. – зітхнула сусідка. -“Зате твоя не бідує. І одягається модно, і гості в неї часто бувають…”

“А яке твоє діло” – сусід ніби заступився за дружину Андрія, хоча в його словах відчувалася іронія.-“Жінці тяжко без хлопа, а Андрія більше півроку вдома не було…”

До квартири чоловік повернувся в пригніченому настрої. Ні, від довіряв своїй Оксані, але і знав чимало випадків, коли, дійсно, чоловіки на заробітках, а жінки знаходять коханців.

Своїми болями поділився з двоюрідним братом, котрий працював в одній з силових структур і мав відношення до, кажучи юридичною мовою, до проведення негласних слідчих дій. Іншими словами, підслуховування, підглядування тощо.

Брат запропонував встановити на сходовій клітинці приховану відеокамеру, а запис буде йти на його приватний компʼютер.

Андрій погодився, проте поїхавши знову на заробітки, місця собі не знаходив. Знайшовши привід, через місяць заявився додому і при першій ліпшій нагоді навідався до кузена. Той, побачивши Андрія, розреготався і почав йому демострувати відеозаписи.

Андрій гарячкувати передивлявся, хто заходив до його кварити. Ага, Оксанині подружки, два газовика і… все.

– Та ти не на свої двері дивися, а на сусідські, продовжувався сміятися брат. Оце, хто виходить зранку? Сусід Микола на роботу. А це Марійка відправляє дітей до школи. А, це хто, вказав кузен на якогось мужика. Зверни увагу, не дзвонить, не стукає у двері, а відчиняє їх як до себе додому. І за цей місяць він побував у твоєї сусідки, коли чоловік на роботі, а діти у школі вже вісім разів.

Все зрозумів… Під приводом, що хоче з Миколою поговорити, Андрій сам напросився до сусідів у гості. Побідкався, що через кілька днів має знову виїжджати.

“Не хвилюйся, ми за Оксаною приглянемо”.- сусід люкаво посміхнувся у вуса.

“Та не потрібно, за нею є кому приглядати. Давайте компʼютер зараз покажу”.

Андрій приєднав флешку і з задоволенням спостерігав, як по мірі перегляду збільшуються очі у Миколи і покривається червоними п’ятнами обличчя Марійки.

“Ну, добре, я пішов. Флешку залишаю на пам’ять”. – Андрій лише зайшов до своєї квартири, як з сусідської почулися відчайдушні крики.

Ніби нічого не сталося, напередодні від’їзду Андрій сказав Миколі, що запрошує його з Марійкою в гості попрощастися.

– Не можу, – хмуро відповів Микола. – Марійка захворіла.