Моя мама вирішила виходити заміж, чим завела нас в повний ступор, адже їй 65 років.

Я завжди вважала, що мені пощастило з батьками, все життя вони допомагали мені, як могли, навіть після того як я вийшла заміж і пішла з дому, вони мене підтримували постійно.

Моя мама прожила з татом разом двадцять п’ять років. Але у віці 54 роки мого тата не стало.

У 53 роки моя мама залишилася вдовою.

Вона важко переживала втрату, тому вирішила поїхати в Іспанію, там працювала її найближча подруга.

Мама поїхала до неї, знайшла роботу, стала заробляти гарні гроші.

Ми з чоловіком на її заробітки не претендували, бо самі непогано заробляли.

Мама захотіла, щоб за її заробітчанські гроші ми відбудували її будинок.

За 10 років дім моєї мами змінився до невпізнання – ми добудували другий поверх, зробили сучасний ремонт, змінили всі меблі, впорядкували подвір’я.

Повертатися мама не хотіла, але зрештою ми її таки вмовили, і вона приїхала.

Будинок їй дуже сподобався, вона нам з чоловіком не переставала дякувати, і сама сказала, що хоче написати на мене дарчу уже зараз.

Але час ішов, а мама про свою обіцянку і не згадувала, а потім взагалі ошелешила нас новиною, що вона заміж зібралася.

Її обранцем став один чоловік з нашого села, давно розлучений, а зустрілися вони випадково на дні народженні у маминої куми.

Я пригадую, як в той вечір мама повернулася додому в дуже гарному настрої, вона сказала, що вечір пройшов чудово.

Після цього маму наче підмінили, а ми не розуміли, що відбувається.

Потім мама таки розповіла, що з нею коїться. Виявляється, на тому дні народження у куми вона познайомилася з чоловіком. За її словами, він – її споріднена душа.

Що це означає, я не зрозумію. Мама стала часто спілкуватися з ним, вони ходили і просто гуляли по місту, в парк і навіть в кіно.

Ну, де це бачено – їм за 60, а вони на побачення ходять. Ну, думала, поспілкуються і перестануть.

Але одного разу мама вирішила зі мною поговорити, і запитала мене, як я відреагую, якщо вона вийде заміж.

Я здивувалася. Що значить заміж? Вона ж вдова? У неї є ми і внуки, навіщо їй це?

Мама чомусь образилася на мене, вона вважає, що я мала б її зрозуміти.

В підсумку, з тим чоловіком вони таки розписалися, і мама привела його до себе в будинок як повноправного господаря.

Так, я не в захваті від цього маминого вчинку, і навіть не приховую цього!

І що вона чекала від мене? Поздоровлень? Вона зрадила пам’ять батька, на старості років вирішила влаштовувати своє особисте життя, замість того, щоб допомагати дітям.

Проміняла своїх онуків і мене на якогось чужого чоловіка.

Як після цього з нею спілкуватися? Як їй пробачити?

Я взагалі не розумію людей, які одружуються після шістдесяти.

Невже в такому віці можлива любов? Невже не можна просто спілкуватися?

Навіщо пов’язувати себе формальностями і штампом у паспорті?

У цього чоловіка є троє дорослих дітей, є внуки, і він зобов’язаний їм допомагати.

А що, якщо хтось з них захоче претендувати на мамин будинок?

У мене в голові дуже багато думок, просто не розумію маму, навіщо вона це зробила?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.