Невістка на мене образилася за те, що я зменшила розмір грошових надходжень. Навіть перестала зі мною розмовляти, ще й по селу про мене слухи розпускає, що я дуже жадібна стала.

А я не жадібна, я просто нарешті про себе стала думати, і це давно було пора зробити.

Я в Італії вже 16 років. Спочатку всі гроші я додому відправляла, щоб наш будинок привести до ладу.

Коли зробила все, як треба, син надумав одружуватися, і привів додому невістку.

Я не мала нічого проти, адже він у мене одна дитина, і для кого я тоді стараюся, як не для нього.

Оскільки і будинок, і все в будинку вже було, то я висилала їм лише посилки з одягом і продуктами.

А гроші давала лише на день народження, сину могла дати і 1000 євро, а невістці 200-300.

Потім пішли внуки, для них я теж нічого не шкодувала.

Я планувала, коли повернуся, жити разом щ сином і невісткою, адже будинок у нас великий.

Та одного разу я приїхала на кілька тижнів додому і відпустку, і відчула, що я зайва у своєму будинку – тут не сядь, там не стань, я постійно була під пильним наглядом невістки, якій не подобалося абсолютно все, що я роблю.

І тоді я зрозуміла, що так справа не піде. Мені треба купити собі квартиру і жити окремо.

То ж я повернулася в Італію на роботу, а додому перестала висилати посилки. Всі гроші я складала до купки, щоб швидше на квартиру заробити.

Тепер на день народження я і сину, і невістці, і внукам даю лише по 50 євро, вважаю, що цього достатньо. Зараз для мене не найкращий час, щоб грошима розкидатися.

На початку березня у невістки був день народження, так я їй відправила 50 євро. Очевидно, що вона сподівалася на більше, бо син до того натякав вже кілька разів, що його дружині і черевики на весну треба, і нову куртку.

Невістка образилася дуже, навіть прямо мені сказала, що за ці гроші вона навіть взуття нормальне собі не зможе купити.

А я їй відповіла, що це їхні проблеми. Я від себе подарунок зробила.

Ну хіба я не права?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.