Я в Італії уже давно, більше 15 років, і сваху свою вже сюди 2 роки кличу, але поки-що безрезультатно – вона постійно знаходить відмовки, чому не може приїхати.

А вона мені гроші винна, і йдеться про немалу суму. Я просто не уявляю, як мені повернути ці гроші.

Два роки тому моя єдина дочка надумала виходити заміж. Я спеціально приїхала додому, щоб все організувати на найвищому рівні.

Звичайно, що я хотіла, щоб в моєї доньки все було найкраще. Але коли я познайомилася з майбутніми сватами, то зрозуміла, що ці люди не готові мене підтримати.

Зять – хороший хлопець, добрий, вихований, дочку мою любить, але сам багато поки не заробляє.

Його батьки – теж звичайні люди, живуть в невеликій двокімнатній квартирі, сват – водій автобуса, а сваха працює в бібліотеці.

Ми з ними зустрілися перед весіллям, стали обговорювати всі деталі, і вони прямо сказали, що грошей у них нема, тому діти нехай поки йдуть на знімну квартиру, а потім самі собі на житло зароблять.

Особисто мені такий варіант не дуже підходив, адже мене люди засміють – я 15 років на заробітках, а свою єдину доньку на заробітки відправлю?!

Тому я запропонувала свасі інший варіант – я їй зичу половину суми, а після весілля вона приїде до мене в Італію, я допоможу їй з роботою, і потрохи вона мені борг поверне.

А що їй тут сидіти? Скільки вона там в своїй бібліотеці заробить?

Сваха спочатку погодилася, ідея їй дуже сподобалася, вона навіть сказала, що давно про це мріяла, просто не могла наважитися.

Квартиру я купила, оформили відразу її на дочку і зятя, щоб все чесно було.

Молоді стали собі жити, особливо не вникаючи в нюанси. І сваха моя теж спокійно собі живе, навіть не думає нічого мені повертати.

Спочатку вона говорила, що погано себе почуває, і лягла в лікарню.

Потім, начебто, занедужав сват, і вона вже його не могла самого залишати.

Далі сваха почала говорити, що не може зараз з роботи піти, треба ще трохи зачекати.

Я спочатку їй вірила, але тепер розумію, що все це вигадки – вона просто не хоче нікуди їхати.

А навіщо? Квартира вже є, договорів чи розписок ми ніяких не писали, все було на рівні усної домовленості між нами, як між родичами.

Що тепер робити, я просто не знаю. Відчуваю, що гроші повернути мені буде нелегко.

Не хочу сваритися з сватами, бо діти між собою добре живуть, не варто псувати стосунки.

Але і дарувати гроші я теж не збираюся!

То що мені робити в цій ситуації?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.