Коли моїй донечці ледь виповнилося лише 3 рочки, ми з моїй чоловіком Олегом розлучилися.

А причиною цьому, як не сумно, стала зовсім банальна ситуація, Олег просто зустрів іншу.

Проте і мій колишній чоловік, і його рідна мама, бабуся нашої доньки, не забували про дочку і рідну онучку.

Потім мій колишній чоловік одружився знову з тією жінкою і поїхав з дружиною жити та працювати за кордон.

Там у нього народився син.

Разом з новою дружиною Олег зайнявся бізнесом і досить успішно, як на диво.

Коли дочка Олена виросла, то її батько запросив її до себе в гості, вони в Польщі вже жили, мали власне житло там.

Олені там дуже сподобалося, тому вона і залишилася там жити з ним.

А моя свекруха заповіла свою квартиру Олені.

Після того, як її не стало квартира дісталася моїй дочці.

Але так як Олена жила за кордоном, то дозволила мені здавати цю квартиру в оренду.

Дочка сказала, щоб виручені кошти за оренду її квартири я залишала собі, бо знала, що мені живеться непросто.

Олена багато разів пропонувала мені переїхати жити до неї, але я завжди відмовлялася: просто не хотіла чогось.

У мене була хороша робота, а коли я почала здавати ще й її квартиру своєї доньки в оренду, то грошей мені взагалі на все вистачало, я могла жити добре за рахунок цих коштів.

Я навіть могла відкладати на свої потреби чималу суму щомісяця.

Я вміла завжди правильно витрачати гроші, берегла і економила, гроші тоді в мене були завжди.

Але я думала про майбутнє, тому кожну копійку берегла.

Одного разу я познайомилася з одним чоловіком, звали його Юрком.

Ми сподобалися один одному і почали зустрічатися.

Юрко працював на хорошій роботі, де отримував досить хорошу зарплату, але грошей у нього ніколи не було.

Вся справа була в тому, що він не вмів економити гроші і дуже часто робив покупки дорогі зовсім необдумано.

Тому я навіть після весілля не сказала своєму другому чоловікові про те, що у мене є ще одна квартира моєї доньки, яку я здаю в оренду потайки від нього, щоб він не знав, що у мене є такий дохід.

Про те, що у мене є чимала сума грошей, яку я відкладала за багато років, я теж промовчала.

Одного разу до нас прийшов син Юрка і попросив у нас грошей, сказав, що у нього дуже складний період в житті, зовсім не вистачає коштів.

Він вирішив купити собі автомобіль, щоб працювати в таксі і заробляти гроші собі на життя і не залежати ні від кого, але для покупки не вистачало 80 тисяч гривень.

Природно, що у мого другого чоловіка таких грошей не було.

Я сказала, що у мене теж немає.

А через місяць мені подзвонила моя двоюрідна сестра.

У неї трапилася неприємність: занедужала дуже її дочка, дуже були потрібні гроші для дитини.

Вона попросила грошей у мене і я дала їй потрібну суму, про яку йшла мова, скажу щиро, що це великі дуже гроші.

Коли про це дізнався Юрко, то було мені справжнє непорозуміння, почав сперечатися зі мною:

– Ось, значить як! Моєму синові, рідній нам людині, ти грошей не дала, для моєї рідної дитини пошкодувала. А для своєї сестри у тебе відразу ж знайшлася така велика сума і це для чужої дитини, на перший погляд. Але ж ми тепер одна сім’я, – не розумів мого вчинку Юрко і був дуже незадоволений ним.

Я спочатку намагалася щось пояснити йому, але він нічого не хотів слухати. Він на мене образився, зібрав свої речі і пішов.

Через час ми розлучилися.

Юрко тепер допомагає виплачувати кредит своєму синові, який купив собі машину, взявши гроші в банку.

Я вважаю, що це його особиста справа, і я до того ніякого діла не маю.

Мені здається, що я вчинила правильно у цьому випадку.

Це були мої власні гроші, і я мала повне право дати їх тому, кому вважала за потрібне і для мене це не чужа дитина.

А рідна, а автомобіль то хіба так важливо?

А син Юрка разом з батьком нехай сам вирішує свої фінансові проблеми вже без мене.

А хіба я не права? Невже мені просто так потрібно було віддати йому гроші, якщо я знаю, що він мені їх точно б не повернув?

Фото ілюстративне.